https://docs.google.com/document/d/e/2PACX-1vQ8kdxWwq1lobrJFi25cwghwH0w0_A0lg6gPAcjpA5WAL6mEaTNarfJ0cq3KdjdGCJdplE9-Q9XkQKS/pub
https://docs.google.com/document/d/e/2PACX-1vR3SadilYRdWdXNWPwlf-7AuwLcJLrOG9MhaI0AKyqqJtfe9nhVx690bsTz0FF7Qqlwf2HEm3bxqaCY/pub
Урок з всесвітньої історії для 7 - го класу.
Тема уроку: Походи вікінгів та їх завоювання.
Мета уроку: ознайомити учнів з подіями, які увійшли в історію Європи як "епоха
норманів", дати уявлення про вікінгів та їх роль у житті
європейських народів; розвивати уміння працювати з джерелами
інформації, аналізувати їх, узагальнювати фактичний матеріал,
робити висновки.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Структура уроку:
1. Організаційний етап.
2. Вивчення нового матеріалу:
1). Скандинавський півострів (знайомимось з картою на с.109)
- мало придатної для землеробства землі;
- високий рівень розвитку мореплавства;
- суднобудування ( "дракари");
- вікінги - нормани - варяги;
- к. VIII - сер. XI ст. - "доба вікінгів".
2). Походи вікінгів:
- "Боже, врятуй нас від шаленства норманів!"
- завоювали Ірландію, Англію, Німеччину, Францію, Італію, Іспанію;
- у Північній Англії - ств. область Денло;
- у Франції - герцогство Нормандія;
- в Італії - Сицилійське королівство;
- "берсерки" - воїни, що билися без обладунків;
- військово-торгівельний шлях "з варяг у греки" - по ріках Київської Русі;
3). Держава і влада:
- бонди - вільне населення;
- тинг - збори вільних чоловіків;
- держави - Данія, Норвегія, Швеція;
- 1397 р. - Кальмарська унія між Д.,Ш.,Н. ( один король; у кожного свої закони;
головну роль відігравала Данія).
4). Духовне життя:
- язичництво ( верховний бог - Одін);
- Руни - особливі знаки, писемність;
- Саги - історії про походи і битви;
- Скальди - поети, виконавці поем і воїни водночас .
Закріплення: Чому нормани активно освоювали різні території?
Д.З.: опрацювати п. 10;
письмово відповісти на питання:
1. Що спонукало вікінгів до грабіжницьких набігів і на які країни
вони нападали? Чим пояснювалися успіхи норманів?
2. Чи можна вважати норманів лише завойовниками?
Урок з історії України 5 клас
Тема уроку: Про що і про кого розповідає історія рідного краю
Мета уроку: пояснити зміст поняття «рідний край», з’ясувати основні події в
історії рідного краю, внесок видатних земляків у розвиток краю,
вчити використовувати матеріали підручника та додаткові
матеріали як джерело з вивчення історії краю, аналізувати
діяльність історичних постатей, виступати з повідомленням;
виховувати в учнів інтерес до дослідження історичного минулого
краю.
Тип уроку: практичне заняття
Обладнання: підручники, роздатковий матеріал, ілюстративний матеріал
Очікувані результати: учні зможуть застосовувати поняття «рідний край», розповідати про історичну подію та історичних діячів на основі тексту підручника або використовуючи роздатковий матеріал; висловлювати власне ставлення до історичних подій і діячів; аналізувати окремі події з історії краю.
Хід уроку:
І. Організаційний етап. ІІ. Актуалізація опорних знань учнів:
· Пригадайте, кого з князів Київської Русі ви знаєте?
· А хто такі козаки? Коли і ким було засновано Запорізьку Січ?
· Кого з гетьманів ви можете назвати?
· Які українські держави були створені в ході революції поч.. ХХст.?
· Як українці захищали рідну землю рід час ВВв?
· Коли проголошено незалежність України?
Сьогодні ми з вами ознайомимось з історичним минулим нашого краю. Поясніть, як ви розумієте, що таке «рідний край»?
Отже, історія нашого краю, Кіровоградщини.
План, за яким ми працюватимемо – на дошці:
1. Залюднення території Кіровоградщини.
2. Козацька доба в історії краю.
3. Будівництво фортеці св.. Єлисавети.
4. ХІХ століття – століття розквіту.
5. Кіровоград: «З добром до людей»
1. Кожен, хто цікавиться минулим, здобуває необхідну інформацію з книжок, а тепер все більше – з інтернету. А звідки беруть інформацію автори історичних публікацій? Хто допомагає історикам досліджувати минуле?
Ще у вересні 1763 року за наказом генерал-поручика російської армії Мельгунова було розкопано царський скіфський курган в околицях фортеці святої Єлисавети – нині це землі Знамянського району. Археологічні розкопки продовжувались і в ХІХ-ХХ століттях.
Прочитайте текст №1 і дайте відповідь на питання:
- Який народ жив на землях Кіровоградщини в давні часи?
- По чому ви визначили, що саме на землях Кіровоградщини вони
проживали?
2. Козацька доба в історії нашого міста залишила свій вічний слід – у назвах Кущівка, Лелеківка.
Кіровоградські землі були частиною так званого Дикого поля, на якому оселялись козаки, тікаючи від гніту польської держави.
Кущівка, як зимівник козака Куща, виникла в другій половині XVI ст.. на місці, де Біянка зливається з Інгулом.
Пізніше у складі Запорозької Січі існував Кущівський курінь.
Так само й Лелеківка веде свою назву від зимівника козака Лелеки.
3. 200 запорозьких козаків охороняли будівництво фортеці святої Єлисавети з самого початку.
Рішення про початок будівництва було прийнято російською царицею Єлизаветою Петрівною у 1752 році. Названо її було на честь святої покровительки цариці…. Необхідна була така фортеця для захисту південних кордонів Російської імперії, до складу якої входили на той час українські землі. Але не так швидко все робилось…
Прочитайте текст № 2
Давайте порахуємо, скільки років пройшло від прийняття рішення про будівництво до початку будівництва?
Але кордони Росії дуже швидко поширювались на південь, і невдовзі фортеця святої Єлисавети втратила своє оборонне призначення, і почала перетворюватись на звичайне місто.
Порахуйте, скільки років існувала фортеця як споруда, що захищала кордони Російської імперії?
4. Отже, ви вже зрозуміли, що на початку (якого століття?) ХІХ ст.. Єлисаветград досить швидко почав розвиватись як місто. Там оселялись переселенці з інших земель – греки, молдавани, серби, росіяни та інші. З’являлись вулиці Московська, Безпоповська, Купецька, Невська, Пермська, Велика Перспективна, Дворцова.
В 2-й половині ХІХ ст.. в місті почали обирати міського голову.
Найвідомішим став міський голова Олександр Миколайович Пашутін.
Хто підготував інформацію про Пашутіна?
. . . . .
Прочитайте текст № 3 про створення електричного трамваю в нашому місті.
Дайте відповідь на питання:
Коли було розпочато будівництво приміщення для електричного трамваю?
Коли було закінчено будівництво?
Скільки часу було на це витрачено?
Саме на час правління Пашутіна припав початок роботи Єлисаветградського театру, який очолював Іван Карпенко-Карий. Наш театр і сьогодні називають театром корифеїв. Там працювали Микола Садовський, Панас Саксаганський, Марія Заньковецька, Марко Кропивницький.
Демонстрація книжки про театр; фото в минулому, згадуємо, як виглядає театр сьогодні.
5. Сьогодні наше місто зберігає багато пам’яток, які пов’язані з минулим.
Спогади про славне минуле нашого краю зберігаються у гербі нашого міста.
Слово надається учню, який підготував інформацію про герб Кіровограда.
Отже, ми з вами коротко розглянули деякі моменти історичного минулого нашого краю і міста. За межами нашого уроку залишилось ще дуже багато цікавих фактів, подій, прізвищ. І ми, вивчаючи історію надалі, будемо знайомитись з ними.
Завершуючи нашу роботу, давайте визначимо, що нового ви дізнались сьогодні? Що вас найбільше зацікавило? Про що ви б хотіли дізнатись більше?
Оцінювання роботи на уроці - ……….
Домашнє завдання: повторити п. 11-20, підготуватись до підсумкової роботи за темою «Про що і про кого розповідає історія».
Урок з всесвітньої історії 6 клас
Урок з всесвітньої історії 6 клас
Тема уроку: Урок повторення «Культура Давніх Індії та Китаю»
Мета уроку: актуалізувати , систематизувати та узагальнити знання, одержані школярами з історії Давнього Сходу; продовжити формування в учнів уміння аналізувати історичний матеріал, візуальні джерела; розвивати вміння самостійно будувати розповідь, спираючись на відомі їм факти; показати учням необхідність використання різноманітних джерел при вивченні історичного матеріалу; виховувати повагу до здобутків стародавніх цивілізацій, естетичний смак.
Тип уроку: урок систематизації та узагальнення знань.
Обладнання: підручники, карта, електронна презентація «Культурні досягнення Індії та Китаю», роздатковий матеріал.
Хід уроку
I. Організаційний етап.
II. Мотивація навчальної діяльності учнів
Учитель: Одного разу великий вчений-астроном П’єр Симон Лаплас сказав: «Те, що ми знаємо, - обмежене, а те, чого не знаємо,- нескінченне». Це висловлювання стане епітетом нашого уроку.
Сьогодні ми завершуємо вивчення історії держав Давнього Сходу. Кожна з них цікава, неповторна, має власне обличчя, але водночас вони мають й спільні ознаки. На цьому уроці ми визначимо найважливіші ознаки цих цивілізацій, повторимо й узагальнимо навчальний матеріал, який вивчили.
ІІІ. Повторення вивченого
Згадайте, коли приблизно були створені найдавніші держави на території Індії та Китаю? ( бл. 4000 років тому)
Покажіть на карті: - територію Давньої Індії;
- Територію Китаю.
Далі згадаємо, хто стояв на чолі цих держав? ( імператори або царі).
Згадайте, що таке держава, імперія.
Зараз опрацюйте документи, що лежать на партах, і визначте характерні ознаки влади імператорів.
1. У давньокитайській «Книзі пісень» є такі рядки:
Широко простягається небо навкруги,
Але немає під небом ні п’яді нецарської землі.
На всьому березі, що кругом омивають моря,
Всюди на цій землі тільки слуги царя.
2. У давніх індійців вважалося, що царя створено з частинок тіла різних богів, і тому він блиском перевершує всіх... «Подібно до сонця, він спалює очі й серце, і ніхто на землі не може дивитися на нього...» .
У ч и т е л ь. Отже, який же висновок ви можете зробити щодо царської влади, познайомившись із цими документами?
1. Царі, фараони, імператори мали необмежену владу і передавали її у спадок.
2. Вони були верховними суддями і жерцями, власниками землі та величезних багатств, очолювали армію.
3. Всі жителі країни повинні були платити податки правителю і беззаперечно коритися йому.
4. Він вважався сином бога або навіть живим богом.
Учитель: Створивши найдавніші держави, жителі Давнього Сходу заклали основи світової культури, що було важливою ознакою цивілізованого розвитку.
Населення обох держав мало свою писемність. Найдавніша писемність індійського народу не розшифрована на сьогодні. Писемність трохи пізнішого періоду – санскрит вчені-історики розшифрували.
Писемність давнього китайського народу починалась з піктографічного письма (малюнкового ). Пізніше це письмо було вдосконалене. І до сьогодні майже не змінилось. Що визнаєте про це?...
Які науки розвивались в Індії?
Які науки розвивались в Китаї?
Згадайте, які винаходи здійснили в Індії? - в Китаї?
А зараз попрацюємо з візуальними джерелами: електронна презентація.
Спробуйте одним реченням дати характеристику тому, що ви побачите:
1. «Блукаючою річкою» або «Річкою тисячі бід» називали її…
2. Товар, який можна обміняти на будь-який інший товар.
3. -4. Єдина споруда, яку видно з космосу.
5. -6,7 6 тисяч воїнів і коней в натуральну величину.
8. 80 тисяч, 5-6 з яких найнеобхідніші.
9. Вирощування рису.
10. Порцелянові шедеври. ( демонстрація зразка фарфорового виробу).
11. Залишки давнього міста Хараппа в Індії. (Яке ще найдавніше місто було розкопане археологами на території Індії?)
12. -13. Один з найважливіших богів давніх індійців.
14. Поетичне оповідання про пригоди принца Рами, що боровся за порятунок своєї дружини.
15. Поема про боротьбу між родами Пандавів і Кауравів.
16. А про цього бога розповість Діма Чередник.
Працюємо з підручником - с. 125 - Афоризми Конфуція.
Ми вже опрацьовували їх. Особливу увагу приділяли першому.
А як ви вважаєте, що мав на увазі Конфуцій, коли радив:
«Не будь легкий на слова, не говори недозволеного.»?
Закріплення: Виконайте завдання:
- У наведеному списку виберіть ті положення, що
стосуються Китаю: слайд 17.
- Вставте пропущені слова: слайд 18.
- Про яку країну йдеться? – слайд 19, 20.
Підведення підсумків роботи:
Вчитель: Отже, ви побачили, яким значним був внесок народів Давнього Сходу у світову культуру. І хоч ці держави давно припинили своє існування, і їхні руїни занесено піском, але наполеглива праця народів цих країн не була даремною. Створена тисячоліття тому культура була успадкована народами, що жили пізніше, розвинена ними й становить сьогодні основу сучасної культури людства.
Виставлення оцінок.
Д/з: напишіть міні-твір на тему «Значення культурної спадщини стародавніх східних цивілізацій»
Немає коментарів:
Дописати коментар