З "Повісті минулих літ"
"... І коли [Володимир] прибув, повелів він поскидати ідолів... Перуна ж повелів він привязати коневі до хвоста і волочити з гори по Боричевому [узвозі] на ручай...
І коли ото волокли його по ручаю до Дніпра, оплакували його невірні люди, бо іще не прийняли вони хрещення. І, приволікши його, вкинули його в Дніпро... Потім же Володимир послав посланців своїх по всьому городу, говорячи: "Якщо не з'явиться хто завтра - багатий, чи убогий, чи старець, чи раб - то мені той противником буде". І це почувши, люди йшли, радіючи, і говорили: "Якби се недобре було, князь і бояри сього б не прийняли". А назавтра вийшов Володимир із священниками цесариними й корсуньськими на Дніпро. І зійшлося людей без ліку, і влізли вони у воду і стояли - ті до шиї, а другі - до грудей. Діти не відходили од берега, а інші немовлят держали. Дорослі ж бродили [у воді], а священники, стоячи, молитви творили.
Люди ж, охрестившись, ішли кожен у доми свої. А Володимир, рад бувши, що пізнав він бога сам і люди його, глянувши на небо, сказав: "Боже великий, що створив небо і землю! Поглянь на новії люди свої! Дай же їм, Господи, узнати тебе, істинного бога, як ото узнали землі християнськії, і утверди в них віру правдиву і незмінную. [А] мені поможи, господи, проти врага-диявола, щоб, надіючись на тебе і на твою силу, одолів я підступи його".
І це сказавши, повелів він робити церкви і ставити іх на місцях, де стояли ідоли. І поставив він церкву святого Василія [Великого] на пагорбі, де ото стояли ідоли Перун та інші, і де жертви приносили князь і люди. І почав він ставити по городах церкви, і священників [настановляти], і людей на хрещення приводити по всіх городах і селах. І, пославши [мужів своїх], став він у знатних людей дітей забирати і оддавати їх на учення книжне."
"... І коли [Володимир] прибув, повелів він поскидати ідолів... Перуна ж повелів він привязати коневі до хвоста і волочити з гори по Боричевому [узвозі] на ручай...
І коли ото волокли його по ручаю до Дніпра, оплакували його невірні люди, бо іще не прийняли вони хрещення. І, приволікши його, вкинули його в Дніпро... Потім же Володимир послав посланців своїх по всьому городу, говорячи: "Якщо не з'явиться хто завтра - багатий, чи убогий, чи старець, чи раб - то мені той противником буде". І це почувши, люди йшли, радіючи, і говорили: "Якби се недобре було, князь і бояри сього б не прийняли". А назавтра вийшов Володимир із священниками цесариними й корсуньськими на Дніпро. І зійшлося людей без ліку, і влізли вони у воду і стояли - ті до шиї, а другі - до грудей. Діти не відходили од берега, а інші немовлят держали. Дорослі ж бродили [у воді], а священники, стоячи, молитви творили.
Люди ж, охрестившись, ішли кожен у доми свої. А Володимир, рад бувши, що пізнав він бога сам і люди його, глянувши на небо, сказав: "Боже великий, що створив небо і землю! Поглянь на новії люди свої! Дай же їм, Господи, узнати тебе, істинного бога, як ото узнали землі християнськії, і утверди в них віру правдиву і незмінную. [А] мені поможи, господи, проти врага-диявола, щоб, надіючись на тебе і на твою силу, одолів я підступи його".
І це сказавши, повелів він робити церкви і ставити іх на місцях, де стояли ідоли. І поставив він церкву святого Василія [Великого] на пагорбі, де ото стояли ідоли Перун та інші, і де жертви приносили князь і люди. І почав він ставити по городах церкви, і священників [настановляти], і людей на хрещення приводити по всіх городах і селах. І, пославши [мужів своїх], став він у знатних людей дітей забирати і оддавати їх на учення книжне."
Немає коментарів:
Дописати коментар